Фізіотерапія - галузь медицини, що вивчає фізіологічну і лікувальну дію природних і штучно створюваних фізичних факторів і розробляє методи використання їх з профілактичними та лікувальними цілями; сукупність фізичних методів лікування і їх практичне застосування.
У фізіотерапії виділяють електролікування, світлолікування, водолікування, теплове лікування, лікування із застосуванням механічних впливів. Самостійним розділом фізіотерапії є курортологія. Кожен з них включає низку лікувальних методів, заснованих на використанні того чи іншого фізичного чинника.
Найбільше число методів об'єднує електролікування (методи з використанням електричного поля, постійного, змінного, безперервного і переривчастого електрострумом, змінного магнітного поля, електромагнітних полів):
- ампліпульстерапія
- діадинамотерапія
- гальванізація
- лікарський електрофорез
- електростимуляція
- флюктуорізація
- интерференцтерапія та ін.
Світлолікування включає методи, що використовують енергію світлового, в т.ч. ультрафіолетового й інфрачервоного, випромінювання. Методи водобальнеолікування засновані на застосуванні прісної води (у вигляді душів, ванн та інших водних процедур), а також природних і тих, що готуються штучно, мінеральних вод. Теплове лікування включає методи, засновані на використанні тепла, що передається організму нагрітим парафіном, озокеритом, лікувальними грязями, піском, парою, сухим повітрям та ін. Лікування механічними впливами включає ультразвукову терапію, вібротерапію, масаж, мануальну терапію.
Показання для застосування фізіотерапії грунтуються на тому, що фізіотерапевтичні процедури покращують периферичний, регіональне і центральне кровообіг, надають болезаспокійливу дію, покращують трофіку тканин, нормалізують нейрогуморальну регуляцію і порушені імунні процеси. Фізіотерапія зазвичай протипоказана при гарячкових станах, загостренні запальних процесів, виснаженні організму, інфекційних хворобах у гострій стадії, активному туберкульозному процесі, злоякісних новоутвореннях і підозрі на їх наявність, системних захворюваннях крові, схильності до кровотеч і кровоточивості, серцево-судинних захворюваннях з недостатністю кровообігу вище II стадії, аневризмі аорти і великих судин, захворюваннях ц.н.с. з різким порушенням. Лікувальне і профілактичне використання фізичних факторів здійснюється в фізіотерапевтичних кабінетах і відділеннях лікарень, поліклінік та інших лікувально-профілактичних установ, а при необхідності в лікарняних палатах і вдома.