Лікарський електрофорез представляє собою поєднаний (одночасний) вплив постійного струму, частіше гальванічного, і невеликої кількості лікарської речовини або коктейлю, що поступає з ним в організм та складається з декількох лікарських препаратів.
Внаслідок дуже малої швидкості переміщення іонів, великого опору епідермісу, обмеженості часу процедури і сили струму, протягом процедури іони лікарської речовини проникають лише в епідерміс, утворюючи в ньому своєрідне депо. З нього лікарська речовина поступово вимивається крово- і лімфотоком і розноситься по організму, у зв'язку з чим розраховувати на швидкий ефект лікарської речовини при електрофорезі не слід. Та й кількість речовини, що поступає в шкірне депо становить лише 2-3% від об'єму, що був використаний при процедурі.
У механізмі лікувальної дії цього методу провідне значення належить току, який одночасно підвищує чутливість тканин до дії ліків.
До особливостей лікувальної дії лікарського електрофорезу відносять:
1) можливість зосередження впливу на будь-якій поверхнево - розташованій ділянці тіла, наприклад суглобі;
2) велика тривалість дії процедур - депо лікарської речовини зберігається протягом декількох днів;
3) виключення впливу лікарських речовин на органи травлення;
4) надходження лікарської речовини в організм у вигляді іонів, тобто в активно діючій формі.
Основні кількісні закономірності лікарського електрофорезу полягають у наступному:
- введення в організм лікарських речовин зменшується зі збільшенням розмірів і зарядності іонів, що вводяться, а також зменшенням ступеня чистоти розчинів;
- у катіонній формі ліки вводяться в організм у більшій кількості, ніж в аніонних;
- вплив вмісту речовини в розчині на введення його в організм носить відносний характер і достовірно лише в області малих і середніх концентрацій (до 2 - 5%). Підвищення концентрації препарату більше 5%, при лікарському електрофорезі, призводить до зниження вмісту його в тканинах за рахунок більшого ступеню руйнування та утворення молекулярних асоціацій.
Останнім часом все частіше замість гальванічного струму при електрофорезі використовують постійні імпульсні струми - випрямлений синусоїдальний модульований або діадинамічний. Хоча загальна кількість речовини, що надходить в організм, при цьому менше, за рахунок підбору певних імпульсних форм можна підвищити специфічність дії методу. Так, для більш глибокого проникнення в тканини і швидкого надходження в кров доцільно електрофорез проводити синусоїдальними модульованими струмами (СМТ) у випрямленому режимі.
З урахуванням того, що провідне значення в цьому методі має струм, найбільша щільність якого і викликані їм реакції утворюються в піделектродних тканинах, основними показаннями до застосування лікарського електрофорезу, як і гальванізації, є місцеві і регіональні патологічні процеси. З цих же міркувань підбирають і лікарську речовину. На загальну дію цих методів, що реалізуються рефлекторно, можна розраховувати головним чином при функціональних вегетосудинних розладах і станах, при яких достатні мікродози лікарської речовини.
Показання до застосування лікарського електрофорезу вельми широкі. Вони визначаються фармакотерапевтичними властивостями препарату, що вводиться з обов'язковим урахуванням показань до використання постійного струму. Лікарський електрофорез застосовують при захворюваннях центральної і периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, гінекологічних захворюваннях та ін.