У тілі людини безперервно відбуваються електричні явища: передача інформації по нейронах, скорочення м'язових волокон; кожна клітина має певний електричний потенціал на клітинній мембрані і т.д. При захворюваннях ці процеси порушуються, відбувається розбалансування системи. Електротерапія дозволяє добмогтися її стабілізації, надаючи стимулюючий або гальмівний вплив на різні ланки ланцюга.
Електрику стали використовувати в лікувальних цілях ще на початку ХХ століття. Засновниками методу по праву вважаються Франклін, вивчає статичну електрику (його ім'ям названо один з методів електротерапії); Ледюк і Арреніус, чиї дослідження дозволили розробити принципи електрофорезу; Дарсонваль розробив методику впливу на організм змінним імпульсним струмом високої частоти, названу на його честь. Роботи Фарадея і Дюшенна лягли в основу транскраніальної електротерапії ТЕТ (електростимуляція, електросон, електроанестезія).
Механізм дії ТЕТ
В основі механізму лікувальної дії ТЕТ лежить вплив імпульсними струмами на різні структури головного мозку. Такий вплив викликає прямий лікувальний ефект на пошкоджені нейрональні системи, поліпшує функціональний стан кори головного мозку і підкіркових структур, оптимізує роботу різних центрів, які регулюють діяльність внутрішніх органів, гормональної системи та центрів різних видів обміну речовин. Опосередкований лікувальний ефект ТЕТ називається рефлекторним і забезпечує нормалізацію функціонального стану різних органів і систем організму, покращує загальну працездатність, відновлює психічні функції, усуває психологічні перевантаження і різні види залежності.
Показання для лікування: неврози, гіпертонічна хвороба I і II стадії, первинна артеріальна гіпотонія, ішемічна хвороба серця (при наявності коронарної недостатності I ступеня, рідких нападів стенокардії, у період реабілітації інфаркту міокарда), облітеруючі захворювання судин кінцівок, атеросклероз судин головного мозку в початковому періоді, бронхіальна астма, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (неускладнені форми), ревматоїдний артрит при наявності неврастенії, психастенії, порушень сну; туберкульоз легень при відсутності великих каверн, рясного виділення мокроти і сильного кашлю, синдром фантомних болів, травми черепа, посттравматична енцефалопатія (при відсутності арахноїдиту); шизофренія в період астенізації після активного медикаментозного лікування: до- і післяопераційний період з приводу резекції шлунка, тонкого кишечника, жовчного пузиря; опікова хвороба, трофічні виразки гомілок, діенцефальний синдром (вегетативно-судинна форма) , наслідки кліщового енцефаліту, глаукома при відсутності відшарування сітківки, екзема, нейродерміт, ревматична хорея, енурез, заїкання, неврит слухових нервів, вібраційна хвороба, радикально вилікувані онкологічні хворі в відновлюючому періоді, глосалгія, стоматит, парадонтоз, періодонтит, підготовка вагітних до пологів.
Протипоказання: непереносимість струму (неможливість домогтися відчуття вібрацій), запальні захворювання очей (кон'юнктивіт, блефарит, іридоцикліт), відшарування сітківки, екзема і дерматит на шкірі обличчя, істерична форма неврозу, арахноїдит посттравматичний, а також важкий стан хворого (висока лихоманка, декомпенсована ішемічна хвороба серця, мозку, загальний атеросклероз, що далеко зайшов, гіпертонічна хвороба ПБ-III стадії, недостатність кровообігу II-III ступеня).
Дозиметрія: інтенсивність впливу постійним імпульсним струмом дозується по амплітудному значенню сили струму і призначається хворому в межах від 3-5 до 10 мА. Тривалість перших 2-3 процедур становить 20-30 хв, наступних - до 1-2 год (рідко 3-4 год). Процедури проводяться щодня або 4 рази на тиждень (два дні поспіль з днем відпочинку) або через день. Зазвичай їх починають через 1-2 год після сніданку, обіду або перед нічним сном. На курс лікування призначають 10 - 30 процедур.
Транскраніальна електростимуляція (ТЕС-терапія) - метод лікування за допомогою неінвазивної стимуляції. ТЕС селективно (вибірково) активує систему ендогенних опіоїдних пептидів (ЕОП) мозку, перш за все - b-ендорфіну, за допомогою імпульсного електричного впливу, що подається через головні нашкірні електроди. Для досягнення зазначеної селективності при ТЕС-терапії необхідне дотримання двох основних принципів: напрямок додатка струму (лоб - сосцевидні відростки) і його резонансні характеристики по відношенню до ЕОП. ЕОП є найважливішою системою організму, що регулює діяльність нейро-імуно-ендокринної системи організму. Встановлено, що тільки в дуже вузькому діапазоні характеристик імпульсного струму досягається виборча і відтворна активація системи ЕОП. На експериментально-патологічних моделях (на тваринах) встановлено, що ТЕС-терапія з виробленим режимом стимулює процеси репаративної регенерації пошкоджених тканин, викликає виражену анальгезію, нормалізує судинну регуляцію, пригнічує ріст імплантованих пухлин, викликає імуностимулюючий ефект, знімає експериментальну алкогольну абстиненцію, підвищує неспецифічну резистентність організму і багато ін.
Клінічно підтверджено наступні основні ефекти ТЕС-терапії:
• нормалізація психофізіологічного статусу, антистресовий і антидепресивний ефекти, підвищення працездатності, нормалізація сну, зниження стомлюваності, поліпшення настрою, підвищення якості життя в цілому;
• репаративний ефект: прискорення загоєння ушкоджень різного генезу всіх видів тканин, в тому числі дефектів шкіри і слизових, регенерація гепатоцитів, периферичних нервів, сполучної тканини;
• ефективне знеболювання, навіть у тих випадках, коли медикаментозне лікування больового синдрому виявляється неефективним. Відомо, що b-ендорфін має анальгетичний ефект, який майже в 30 разів перевищує ефект морфіну;
• нормалізація процесів вегетативної регуляції, нормалізація судинного тонусу, нормалізація артеріального тиску;
• стимуляція імунітету;
• гальмування росту пухлин, підвищення якості життя онкологічних хворих;
• купірування абстинентних синдромів, усунення постабстінентних афективних порушень при лікуванні алкоголізму, токсикоманії та опіатної наркоманії, усунення патологічного потягу до алкоголю і наркотиків;
• протизапальний і протиалергічний ефекти;
• підвищення ефективності іншого лікування, у тому числі медикаментозного.
Всі ефекти ТЕС-терапії носять системний характер (в силу активації ЕОП), тому виявляються одночасно і комплексно. У зв'язку з цим ТЕС-терапія має широкі показання до застосування, що визначають її гомеостатичну спрямованість. Всього вивчено понад 100 показань до застосування ТЕС-терапії.
Протипоказаннями до методу ТЕС є: наявність пошкоджень шкіри в місцях аплікації електродів, травми і пухлини головного мозку, судомні стани і епілепсія, гіпертонічний криз в гострій стадії, гіпертиреоз, наявність вживлених кардіостимуляторів, вік до 5 років.